Обережно, сказ!
Обережно, сказ!
В осінній період почастішали випадки візитів диких тварин до людських дворів. Зовсім нещодавно в одному з населених пунктів району лисиця покусала домашню тварину, постраждала і людина (лис подряпав шкіру). Згодом сказ лисиці підтвердився. Кожний може опинитися в аналогічній ситуації.
СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
Причиною поширення хвороби є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослинення, подряпини. Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин, людей.
У собак одна із характерних ознак – утруднене ковтання і слинотеча, ніби собака чимось вдавився. Лікування такого собаки створює небезпеку зараження сказом. Пізніше настає параліч щелеп, кінцівок і через 2-4 дні тварина гине.
У котів хвороба проходить із збудженням, нявчання стає хриплим, глухим, погляд зляканим. Потім настає агресивність, вони нападають на тварин і людей, гинуть на 2-5 день.
У великої та дрібної рогатої худоби симптомами захворювання є утруднене ковтання, слинотеча, статеве збудження і ревіння
Хвора на сказ лисиця здібна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з величезною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. Від домашніх тварин може заразитися людина.
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
-собак утримувати у вольєрах, на прив’язі, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення проти сказу;
- уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами,;вживати заходи з недопущення диких хижаків до місць утримання свійських тварин;
- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
Що ж робити, коли вас покусала тварина?
- своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень
- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно встановити нагляд ветеринарним спеціалістом протягом 10 діб .
Щорічно проводяться подвірні щеплення домашніх тварин проти сказу. Звертаємося до власників тварин: якщо з якоїсь причини ваші тварини залишились не щеплені, не чекайте візиту ветеринарного працівника! Зверніться в найближчу установу ветеринарної медицини і вакцинуйте належних вам тварин від сказу. Навіть якщо ви упевнені, що тварини нікуди не йдуть з двору – хвора тварина (дика або свійська) цілком може зайти у ваш двір. Можете постражадати і ви, особливо в зоні ризику діти – вони часто жаліють хворих тваринок.
Пам’ятайте, сказ вилікувати неможливо, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!
При підозрі на захворювання або загибель тварини від сказу чи покусах дикою твариною домашніх тварин слід повідомити ветеринарних фахівців або органи влади.
В осінній період почастішали випадки візитів диких тварин до людських дворів. Зовсім нещодавно в одному з населених пунктів району лисиця покусала домашню тварину, постраждала і людина (лис подряпав шкіру). Згодом сказ лисиці підтвердився. Кожний може опинитися в аналогічній ситуації.
СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
Причиною поширення хвороби є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослинення, подряпини. Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин, людей.
У собак одна із характерних ознак – утруднене ковтання і слинотеча, ніби собака чимось вдавився. Лікування такого собаки створює небезпеку зараження сказом. Пізніше настає параліч щелеп, кінцівок і через 2-4 дні тварина гине.
У котів хвороба проходить із збудженням, нявчання стає хриплим, глухим, погляд зляканим. Потім настає агресивність, вони нападають на тварин і людей, гинуть на 2-5 день.
У великої та дрібної рогатої худоби симптомами захворювання є утруднене ковтання, слинотеча, статеве збудження і ревіння
Хвора на сказ лисиця здібна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з величезною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. Від домашніх тварин може заразитися людина.
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
-собак утримувати у вольєрах, на прив’язі, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення проти сказу;
- уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами,;вживати заходи з недопущення диких хижаків до місць утримання свійських тварин;
- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
Що ж робити, коли вас покусала тварина?
- своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень
- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно встановити нагляд ветеринарним спеціалістом протягом 10 діб .
Щорічно проводяться подвірні щеплення домашніх тварин проти сказу. Звертаємося до власників тварин: якщо з якоїсь причини ваші тварини залишились не щеплені, не чекайте візиту ветеринарного працівника! Зверніться в найближчу установу ветеринарної медицини і вакцинуйте належних вам тварин від сказу. Навіть якщо ви упевнені, що тварини нікуди не йдуть з двору – хвора тварина (дика або свійська) цілком може зайти у ваш двір. Можете постражадати і ви, особливо в зоні ризику діти – вони часто жаліють хворих тваринок.
Пам’ятайте, сказ вилікувати неможливо, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!
При підозрі на захворювання або загибель тварини від сказу чи покусах дикою твариною домашніх тварин слід повідомити ветеринарних фахівців або органи влади.
