ДОПОМОГА ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ
ДОПОМОГА ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ
1. Сільгосппідприємство надало допомогу ЗСУ грошовими коштами, а також передало деякі товарно-матеріальні цінності (ТМЦ). Як це вплине на оподаткування?
ПДВ
Протягом дії воєнного стану не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях чи в операціях, які не є господарською діяльністю, товари, придбані з ПДВ, та які під час воєнного стану були (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, далі – ПКУ):
- знищені;
- передані в державну чи комунальну власність, у т. ч. для добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони.
Не вважається постачанням товарів їх передання ЗСУ, СБУ, Нацгвардії, МВС, ДСНС, військовим частинам та іншим військовим формуванням, їх з’єднанням, що фінансуються з держбюджету, для потреб оборони, захисту населення, державним та комунальним медичним закладам тощо.
Отже, до всіх вищезазначених операцій норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються. Тобто нараховувати «умовний» ПДВ не потрібно. Щоправда, в нормі не зазначено, на підставі яких документів підтверджуватиметься знищення чи передання.
Таким чином, при переданні коштів та ТМЦ на потреби армії наслідків з ПДВ не виникатиме, як в частині операції з поставки, так і в частині нарахування «умовних» податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ.
Але! Для підтвердження факту передання ТМЦ на потреби оборони слід оформлювати накладні чи акти приймання-передачі та підписувати їх сторонами (яка передала та яка отримала).
Податок на прибуток
Для сільгосппідприємств – платників податку на прибуток податкові наслідки будуть такі самі, як за даними бухобліку.
Нагадаємо, що в бухгалтерському обліку сума грошової допомоги і вартість пожертвувань у вигляді ТМЦ потрапляють прямо до складу бухвитрат (п. 6 П(С)БО 16 «Витрати»). При цьому фіндопомогу у вигляді грошових коштів або оборотних активів відносять на субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», а при безкоштовній передачі в благодійних цілях необоротних активів підійде субрахунок 977 «Інші витрати діяльності».
Отже, в бухобліку благодійна допомога включається до складу витрат, тим самим зменшуючи фінрезультат до оподаткування.
При цьому підприємства з річним обсягом операцій понад 40 млн грн не повинні при обчисленні податку на прибуток коригувати прибуток на податкові різниці, тобто застосовувати пп. 140.5.9 ПКУ, згідно з яким сума витрат на благодійну допомогу обмежується 4% суми прибутку минулого року. Адже пп. 140.5.9 ПКУ не застосовується в разі передачі коштів та ТМЦ на потреби, зокрема, ЗСУ (п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Щоправда, це стара норма і йдеться в ній про антитерористичну операцію (яку наразі ніхто не скасовував). Вважаємо, що цю норму можна застосувати і сьогодні в умовах воєнного стану.
Єдиний податок
На розмір єдиного податку III та IV груп сума наданої благодійної допомоги не впливає.
2. Сільгосппідприємство надає допомогу біженцям із зони військових дій, а саме – перераховує кошти на карткові рахунки фізосіб,надає продукти харчування. Які податкові наслідки щодо ПДФО?
Благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», далі – Закон № 5073).
Відповідно до нової редакції пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:
- учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
- працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;
- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
До речі, Постановою КМУ від 05.03.2022р. № 202 визначено, що на період дії воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.
Отже, при виплаті коштів чи передачі товаро-матеріальних цінностей фізичним особам, що належать до вищенаведених категорій, ПДФО та військовий збір не утримуються.
Однак сільгосппідприємство повинне мати підтвердження, що допомога надана саме особі із зазначених вище категорій. Наприклад, якщо йдеться про біженців із населених пунктів, де проводились (проводяться) бойові дії (перелік цих населених пунктів наразі не затверджено, але, очевидно, буде затверджено пізніше), то варто отримати копію сторінки з паспорта про реєстрацію місця проживання таких осіб у відповідних населених пунктах.
Олена Жураківська, редактор журналу «АгроPRO»
